Незабутній вікенд для чеських лікарів у Колочаві.

     Ще з 30-х років 20-ст. село Колочава є привабливою родзинкою для чеських туристів. Першовідкривачем Колочави був Іван Ольбрахт, чеський письменник, якого це мальовниче гірське село надихнуло написати аж чотири книги. Одна з них - «Микола Шугай - розбійник»

     Останнім часом село легендарного опришка Карпат, що налічує аж 10 музеїв, ще більше манить чеських туристів. Цю перлину Мараморощини відвідують групи, які працюють в різних галузях.

     Колочава не стала винятком і для лікарів з Пардубіцького краю, а саме міст: Устіна Орлиця, Палічка та Літомиш. Двадцять п’ять лікарів зі своїми сім’ями мали змогу подорожувати Закарпаттям та відвідати Колочаву. На ознайомлення з минулим села, що відображено в музеях і з сьогоденням було виділена аж ціла доба.

     Перше знайомство почалося з екскурсії по центру села Колочави, де гості мали змогу оглянути пам’ятники села і в супроводі екскурсоводів почути їхню історію.

     Відвідавши музей чеського письменника Івана Ольбрахта, всі залишилися задоволеними цікавою екскурсією проведеною керівником вищезгаданого музею, Наталкою Тумарець.

     Захоплюючим та видовищним стало відвідування музею «Лінії Арпада», яке супроводжувалось театральними інтерактивними діями, де працівники музеїв Колочави відтворили сценки періоду Другої Світової війни у період окупації Закарпаття німецько-угорськими союзницькими військам. Військовополонені радянські солдати та єврей виконували роботи по будівництву лінії оборони над якими чатували угорські та німецькі солдати.

     Наступними об’єктами відвідування стали музеї «Чеська школа» та «Радянська школа», які справили приємні враження на чеських гостей.

     У музеї «Радянська школа» гості нашого села мали змогу подивитися документальний фільм «Я піду в далекі гори» і не з сучасних дисків, а з плівки на старому радянському кінопроекторі, як і в часи 60-70-х років. Несподіванкою для гостей стала і поява під час перегляду фільму театралізованого Генерального секретаря СРСР Леоніда Ілліча Брежнєва. Леонід Ілліч вітався та міцно цілував учасників .

     Музей скансен «Старе село» зустрів своїх відвідувачів звуками трембіти, та завзятою грою місцевих троїстих музик, мелодійні звуки яких супроводжували і частування в єврейській «Корчмі у Вольфа».

     Як судиться, не обійшлося і без запальної колочавської коломийки. Навіть дехто, за традицією «колочавських випивал», спробував походити в ярмі.

     Наступним кроком туру був екстремальний під’їзд на БРДМ до підніжжя гори Стримба (1719 м), де місцевий вівчар, Іван Мацола, зустрів гостей для подальшого, ще більш екстремальнішого, пішохідного підйому до «Школи вівчарства», де на гостей чекала смачна вечеря та майстер-клас вівчарського ремесла (доїння овець, виготовленя сиру та вурди). Безпосередня участь у процесі природного сироваріння додала неабиякого адреналіну. Також свіжо виготовлений продукт припав усім до смаку.

Шум полонинського вітру, потріскування ватри,поодинокі дзвіночки в нічній тиші про таку романтику можна лише помріяти…

Гості були дуже вражені надзвичайно живою атмосферою у музеях і пообіцяли ще неодноразово навідатися до Колочави.

Вікенд видався на славу.