Колочавські музеї відвідав Микола Томенко

     Найвідоміші музеї Колочави «Старе село» та «Колочавська вузькоколійка» відвідав Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко. Відомий політик був вкрай вражений побаченим у гірському селі і високо оцінив роботу працівників та меценатів розвитку музейної справи.

     Зустрічали високого гостя колочавці із музикою та театралізованими дійствами.

     Як розповів співорганізатор заходу, екскурсовод Андрій Глеба, про приїзд київського ВІПа до Колочави за стародавньою традицією лунко оголосив боженик із бубном. Одразу ж гостя посадили в запряжену коником кучію (карету) та у супроводі угорського жандарма повезли до скансену.

      На зустріч котеджу вискочив із лісу відомий колочавський опришок Микола Шугай зі своїми хлопцями. Пострілами та криками Шугай привернув увагу і управу Старого села. На вході до музею до Миколи Володимировича вийшли біров (сільський голова) Старого села та нотарка із колочавським хлібом - сіллю.

     Після жартівливих переговорів із місцевими опришками, Микола Томенко сфотографувався одразу біля двох шугаїв - живого та кам’яного.

     Частування запашним колочавським хлібом та сіллю із рук нотарки відбувалося під звуки колочавського гімну. Пісню «Колочава» виконали троїсті музики сімейного гурту Марковичів.

     Після огляду музейні садиби та експозиції, Микола Томенко підійшов до єврейського «бару» «Корчма у Вольфа». Тут його на порозі вже чекав Гершко Вольф із тацею на руках і ласкавим запрошенням до столу.

     Частували київського гостя національними продуктами – печеною картоплею із салом, бринзою,сиром та іншими стравами. Свято у корчмі супроводжувалося музикою, жартами та запальною колочавською коломийкою. По черзі гостя веселили театралізовані герої: п’яниця з жінкою, угорський жандарм, Микола Шугай з побратимами, колочавці у національному вбранні…

     «Миколі Володимировичу дуже сподобалися наші експозиції та театральні герої ,- розповідає екскурсовод співорганізатор заходу, Юрій Радивілов. – Ми влаштували для нього справжню феєрію. Яка сподіваюся, запам’ятається йому надовго».