У Колочаві пройшли Дні угорської культури

     15 жовтня село Колочава на один день стало угорським – тут пройшли Дні угорської культури. 

     Ключовою подією святкування стало театралізоване відображення колочавськими акторами-аматорами сторінок із життя села угорського періоду під назвою «Угорська Колочава».

     Дійство відбувалося на території музею - скансену «Старе село».

     Найбільше уваги присвятили Едмонду Егану - угорському емісарові, автору державної акції у допомозі верховинцям. Колочавці відтворили знамениту історичну сценку приїзду емісара до Колочави. Роль відомого угорця зіграв не менш відомий колочавець Станіслав Аржевітін. На своїй оригінальній кучії з колоритним візником він під’їхав до єврейської корчми. Тут його зустрів колочавських єврей (Макар І.) з тацею у руках. Піднос з трьома келихами напою кольору угорського прапору, він підніс з словами «Навіщо пан хоче вбити велику рибу, заради порятунку малої?». Малося на увазі, навіщо він допомагає простим верховинцям, утискаючи при цьому євреїв.

     Пан емісар лише загадково усміхнувся, попирхуючи люлькою та прочитав свій меморандум на захист верховинців.

     Едмунд Еган трагічно загинув за свою справу. Тепер до 110 річниці смерті угорського чиновника, колочавці відкрили пам’ятну табличку з експозиціями на території музею «Старе село». 

     Наступною важливою сторінкою в історії угорської Колочави стало відкриття першої Державної королівської школи. Дяк (Радивілов Ю.) одразу ж приступав до навчання дітей.

     Земельна реформа, яку провела угорська влада дала можливість створити карту всіх земель села та видати акти їх власникам. Угорські землеміри (Маркович І. та  Барна І.) показали всім історичну карту земель села та дали підписати її колочавцям (Шпілька М., Макар В).

     Колочавські актори-аматори також експресивно та захоплююче  відобразили сцену втечі Миколи Шугая (Маркович М.) з угорського фронту та зустріч з коханою Ержікою (Маркович Г).

     Було показано й сумну історію угорського вояка Лайша Джамбо (Хланта М.), що покінчив життя самогубством через те, що його не пустили відвідати хвору матір. 

     Згадали колочавці  про угорського поштаря-касира, могила якого впорядкована на території музею «Церква Святого Духа».

     Перша світова війна принесла у колочавські родини чимало горя, адже наші чоловіки змушені були воювати за цісаря. Радісну зустріч вояків, що повертаються з війни теж було відтворено в рамках театралізованого дійства.

     Нагадали й про будівництво Лінії Арпада в селі та єдиного на Закарпатті вітейзя Данила Маркуся (роль зіграв Глеба А.).

     З пам’яток угорського періоду у Колочаві найпопулярнішим є музей військової оборони «Лінія Арпада». На сьогоднішній день  тут відтворено 5 бункерів із 34-х, в яких розташовано понад дві тисячі експонатів.

     Користується великою популярністю і музейний комплекс (скансен) «Старе село», де відтворена атмосфера села ХІХ-ХХ століть та тогочасний побут колочавців. В складі музею представлена „Церковно-приходська школа” часів австро-угорського періоду та канцелярія „Угорського нотарського уряду”.

     У 2009 році у Колочаві відкрили пам’ятник-обеліск «Примирення», який увіковічив прізвища загиблих колочавців у роки Другої світової війни, що перебували в рядах угорської, радянської та чехословацької армій.

     У 2010 році в  рамках святкування Дня села був відкритий ще один обеліск воїнам-колочавцям, що загинули в рядах австро-угорської армії в роки Першої світової війни.

     На території головного цвинтаря села знаходиться невідоме поховання кінця ХІХ початку ХХ століття, на якому встановлено  залізобетонний хрест. За деякими переказами жителів, це ймовірна могила угорського урядовця з Дебрецена, прізвище якого, на жаль, невідоме.

     «Історія мого рідного села Колочава (Міжгірський район, Закарпатської області) тісно пов’язана не тільки з культурною спадщиною України, а й з культурою інших сусідніх країн, зокрема з Угорщиною, - говорить організатор та меценат заходу, колишній мешканець села Станіслав Аржевітін. -  Саме це спонукало мене провести в селі за участю угорських громадських організацій незвичний захід – Дні угорської культури в Колочаві. Будемо сподіватися, що це свято стане традиційним і буде  проводитись щорічно у жовтні»