Акція - Шафрановий тур -25% знижки
Дати заїздів: 08.03, 16.03, 23.03, 30.03, 06.04, 13.04 та 20.04.2019 р.
Дати заїздів: 08.03, 16.03, 23.03, 30.03, 06.04, 13.04 та 20.04.2019 р.
Дати заїзду: 08.03, 16.03, 23.03, 30.03, 06.04, 13.04 та 20.04.2019 р.
На Закарпатті з ініціативи Геннадія Москаля заснували етнофестиваль – «Закарпатська свальба», на якому відтворюють найкращі традиції закарпатських весіль. Видовищне та колоритне одруження відбудеться у неділю, 23 вересня.
В Колочаві "зашафранило". Враховуючи прогнози синоптиків на найближчі дні ( тепло і сонячно) то пік цвітіння буде від Пасхи і протримається орієнтовно два тиждні...
У «Старому селі» «оживають» казки
Один з найпопулярніших музеїв Закарпаття колочавський
скансен «Старе село» часто стає знімальною площадкою. Інтер’єр та екстер’єр
музею використовували для зйомок як українські, так і чеські кінематографісти.
Тут знімали кліпи, художні, історичні та документальні фільми.
У вівторок, 12 лютого у Києві, у Будинку кіно презентували черговий фільм, знятий у колочавському скансені. Прем’єру відкрили меценат, краєзнавець, депутат V,VI скликань Станіслав Аржевітін та директор «Української студії хронікально-документальних фільмів Наталія Шевчук.
У листопаді 2012 року група кінематографістів «Укркінохроніки», на чолі з режисером Василем Образом відзняли у «Старому селі» казку під назвою «Село, в якому народжуються казки». Дія нібито відбувалася у селі Горінчово (Хустський район, Закарпатська обл.) - де чи не в кожній хаті живе казкар.
Як розповів автор-режисер фільму Василь Образ, музей став прекрасним місцем для подібних зйомок. «В самому селі Горінчово немає таких старих хат, як у вашому музеї. Подивившись в Інтернеті та почитавши відгуки про ваш музей, ми вирішили, що кращого місця для зйомок годі шукати.«Старе село» ідеально відтворило атмосферу столітньої давності, про яку йдеться у казці. Ми залишилися задоволеними роботою у музеї та плануємо у майбутньому ще зняти фільм Колочаві про останнього опришка Карпат Миколу Шугая».
Село Горінчово відоме насамперед як «оселя казкарів». У 1950 році відомий фольклорист Петро Лінтур записав у селі біля 300 казок та легенд від місцевих оповідачів, які згодом видавалися у різних збірниках.