В Колочаві відкрився 9 музей – «Лінія Арпада»

В Колочаві відкрився 9 музей – «Лінія Арпада»

     Щороку на свій день народження – 14 червня, уродженець Колочави, народний депутат України Станіслав Аржевітін дарує рідному селу новий музей. Цьогоріч наше село отримало частину відреставрованої оборонної системи – музей «Лінія Арпада».

     Багато колочавців помічають, що вздовж річки Тереблі розташовані залишки оборонних споруд часів Другої світової війни: бункери, бетонні піраміди, земляні траншеї. Все це рештки лінії Арпада 1940-1944 рр.

     Угорщина почала будувати оборонну лінію у 1940 році для захисту від наступаючих радянських військ. Природний рельєф Карпат дозволяв будувати такі військові укріплення, з яких артилерійським вогнем можна було зупинити рух противника. З цією метою у Колочаві побудували близько тридцяти залізобетонних бункерів. Від вогневих точок до бункерів тягнулись укріплені земляні траншеї. В них були прокладені лінії телефонного зв’язку, вогневі точки обладнали автоматичною стрілецькою зброєю, мінометами, гранатами і легкими протитанковими гарматами. Також річка Теребля у декількох місцях була перегороджена кількома рядами бетонних пірамід. Деякі з них збереглися досі у первісному вигляді біля мінерального джерела «Боркут».

    Багато бетонних пірамід реставратори Лінії Арпаду зібрали по Тереблі та склали біля мосту в початковім вигляді. Вони стали частиною музею.

    Протяжність Лінії Арпада по Закарпаттю – майже шістсот кілометрів. Боїв тут так і не було. Червона Армія дізналася про оборонну систему й атакувала в іншому місці. Тікаючи, угорці підривали бункери. Тепер їх реконструюють.

    На сьогодні колочавці відтворили один до одного три бункери. Їх не треба було відновлювати чи будувати заново, адже фундаменти, стіни і перекриття збереглися. Оновлено лише начинку далеких воєнних часів.

    Перший бункер – командний – стоїть одразу за річковим мостом. Усередині все як було колись. Кулемет, автомати і рушниці, патронташі та гранати, каски та пристрій дальнього бачення, вогнемет і вогнегасник, силовий кабель і десятки інших пристосувань для війни. Все це — оригінальні зразки.

    За кількадесятків метрів звідси — бункер-шпиталь у таких самих бетонних оковах. Ліжка у три яруси, комплекти мед-обладнання, запахи ліків і препаратів, брому та йоду. Перебувати довго тут не можна, однак надати допомогу пораненому та підготувати його до евакуації — цілком можливо. Попід стелею — почеплені старезні духові інструменти. Ними померлого проводжали в останню путь.

    Пройшовши сотню метрів вбік, потрапляєш у обитель кашоварів — котлопункт. У цьому бункері увагу привертає пузата похідна кухня-шпор, якою користувалися в угорській армії. Тут же встановлено довгий стіл, а на ньому — тарілки та ложки з нержавійки, горнята з міді. По обидва боки від нього — лавки. Провіант зберігається в мішках, на яких стоїть дата — 1942 рік. Загалом у музей потрапило понад дві тисячі експонатів.

     Військовий туризм, популярний у Європі, у нас лише зароджується. У Колочаві між бункерами для туристів облаштували стежки. За словами ініціатора створення музею Станіслава Аржевітіна, Лінію Арпада реставруватимуть у кілька етапів. Результатом стане захоплюючий військовий маршрут вздовж річки Тереблі, який триватиме чотири години.